ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ ВИСОКОПОТОКОВОЇ НАЗАЛЬНОЇ ОКСИГЕНОТЕРАПІЇ У ПАЦІЄНТІВ З ДИХАЛЬНОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ
DOI:
https://doi.org/10.31379/2411.2616.15.1.1Ключові слова:
дихальна недостатність; респіраторна терапія, високопоточна оксигенотерапія, неінвазивна вентиляція легенів, інтенсивна терапіяАнотація
Мета: оцінити клінічну ефективність высокопотокової назальної оксигенотерапії (ВПНО) у пацієнтів з дихальною недостатністю. Методи: Проспективне двоетапне пошукове рандомізоване дослідження 100 пацієнтів з дихальною недостатністю I-II ступеня тяжкості при позагоспітальній правобічній нижньодольовій пневмонії (ПП) і задній медіастинальній гастроезофагопластиці торакоабдомінальним доступом з внутрішньоплевральним анастомозом (ГЕП). На першому етапі порівнювалось використання ВПНО через носові канюлі та неінвазивна масочна вентиляція легенів (НІМВЛ) через носову маску у пацієнтів із ПП. На другому етапі - у пацієнтів з ГЕП - застосування ВПНО і стандартної респіраторної терапії (РТ). Вивчалися зміни індексу оксигенації (PaO2/FiО2); артеріальної сатурації (Sa02), динаміка рентгенологічної та КТ картини органів грудної клітини; оцінювались тривалість сеансу вентиляції; ступінь його переносимості пацієнтом (шкала від 1 до 10); частота необхідності переведення на ШВЛ, тривалість лікування пацієнта в реанімації. Результати: при позалікарняній пневмоніі літні пацієнти комфортніше переносили ВПНО (8±1 бала vs. 4±2 при НІМВЛ) при значимо більшій тривалості сеансу (до 20 год vs.3) при співставних показниках індексу оксигенації і насичення артеріальної крові. Тривалість реанімаційного періоду та необхідність в переведенні на примусові режими вентиляції можна співставні. На другому етапі у пацієнтів після ГЕП при співставних параметрах оксигенації при ВПНО відзначені менша потреба в переведенні на примусову вентиляцію (15% vs. 22,5%), число переходу в ателектаз (50% проти 62,5%) та, відповідно, скорочена тривалість реанімаційного періоду (12±4 vs. 18±3). Висновки: Використання ВПНО у пацієнтів з дихальною недостатністю показує свою клінічну ефективність, краще переносимо, але не виключає застосування інших методів респіраторної терапії.
Посилання
Masclans, J.R., Roca, O. High-flow oxygen therapy in acute respiratory failure. / J.R. Masclans, O. Roca // Clin Pulm Med. – 2012. – Vol. 19. – P. 127-130.
Research in high flow therapy: mechanisms of action. / K. Dysart [et al.] // Respir Med. – 2009. – Vol. 103. – P. 1400- 1405. http://dx.doi.org/10.1016/j.rmed.2009.04.007 | Medline
Oxygen delivery through high-flow nasal cannulae increase end-expiratory lung volume and reduce respiratory rate in post-cardiac surgical patients. / A. Corley [et al.] // Br J Anaesth. – 2011. – Vol. 107. – P. 998-1004. http://dx.doi.org/10.1093/bja/aer265 | Medline
Impact of high-flow nasal cannula oxygen therapy on intensive care unit patients with acute respiratory failure: a prospective observational study. / B. Sztrymf [et al.] // J Crit Care. – 2012. – Vol. 27. – P. 324. http://dx.doi.org/10.1016/j.jcrc.2011.07.075 | Medline
Dewan, N.A., Bell, C.W. Effect of low flow and high flow oxygen delivery on exercise tolerance and sensation of dyspnea. A study comparing the transtracheal catheter and nasal prongs. / N.A. Dewan, C.W. Bell // Chest. – 1994. – Vol. 105. – P. 1061-1065.
The effects of high-flow vs low-flow oxygen on exercise in advanced obstructive airways disease. / W. Chatila [et al.] // Chest. – 2004. – Vol. 126. – P. 1108-1115. http://dx.doi.org/10.1378/chest.126.4.1108 | Medline
Ricard, J.D., Boyer, A. Humidification during oxygen therapy and non-invasive ventilation: do we need some and how much? / J.D. Ricard, A. Boyer // Intensive Care Med. – 2009. – Vol. 35. – P. 963-965. http://dx.doi.org/10.1007/s00134-009-1457-9 | Medline
Beneficial effects of humidified high flow nasal oxygen in critical care patients: a prospective pilot study. / B. Sztrymf [et al.] // Intensive Care Med. – 2011. – Vol. 37. – P. 1780-1786. http://dx.doi.org/10.1007/s00134-011-2354-6 | Medline
Parke, R., McGuinness, S., Eccleston, M. Nasal high-flow therapy delivers low level positive airway pressure. / R. Parke, S. McGuinness, M. Eccleston // Br J Anaesth. – 2009. – Vol. 103. – P. 886-890. http://dx.doi.org/10.1093/bja/aep280 | Medline
A multiple-center survey on the use in clinical practice of noninvasive ventilation as a firstline intervention for acute respiratory distress syndrome. / M. Antonelli [et al.] // Crit Care Med. – 2007. – Vol. 35. – P.18-25.
Esophageal perforation associated with noninvasive ventilation: a case report. / A. Van de Louw [et al.] // Chest. – 2002. – Vol. 122. – P. 1857-8.
Dysart, K. et al. Research in high flow therapy: mechanisms of action. / K. Dysart [et al.] // Respir Med. – 2009. – Vol. 103. – P. 1400.
Parke, R., McGunness, S., Eccleston, M. Nasal high-flow therapy delivers low level positive airway pressure. / R. Parke, S. McGunness, M. Eccleston // Br J Anaesth. – 2009. – Vol. 103. – P. 886–90.
High-flow oxygen therapy in acute respiratory failure. / O. Roca [et al.] // Respir Care. – 2010. – Vol. 55. – P. 408.
High-flow nasal oxygen vs high-flow face mask: a randomized crossover trial in extubated patients. / R. Tiruvoipati [et al.] // J Crit Care. – 2010. – Vol. 25. – P. 463.
Chertoff, J. High-Flow Oxygen, Positive End-Expiratory Pressure, and the Berlin Definition of Acute Respiratory Distress Syndrome: Are They Mutually Exclusive? / J. Chertoff // Am J Respir Crit Care Med. – 2017. – Vol. 196. – P. 396.
Applications of nasal high-flow oxygen therapy in critically ill adult patients. / J. Porhomayon [et al.] // Lung. – 2016. – Vol. 194(5). – P. 705-14.
Failure of high-flow nasal cannula therapy may delay intubation and increase mortality. / B.J. Kang [et al.] // Intensive Care Med. – 2015. – Vol. 41. – P. 623–632.
Brochard, L., Slutsky, A., Pesenti, A. Mechanical Ventilation to Minimize Progression of Lung Injury in Acute Respiratory Failure. / L. Brochard, A. Slutsky, A. Pesenti // Am J Respir Crit Care Med. – 2017. – Vol. 195. – P. 438.
Hegde, S., Prodhan, P. Serious air leak syndrome complicating highflow nasal cannula therapy: a report of 3 cases. / S. Hegde, P. Prodhan // Pediatrics. – 2013. – Vol. 131(3). – P. 939–944.
