ПОТЕНЦІАЛЬНІ “ЕФЕКТИВНІ” КОВАРІАТИ ДЛЯ ПРОГНОЗУВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ЛІКУВАННЯ У КОГОРТИ ПАЦІЄНТІВ З ВАЖКОЮ ТРАВМОЮ
DOI:
https://doi.org/10.31379/2411.2616.17.1.2Ключові слова:
травма, модель прогнозування виживанняАнотація
Вступ: Незважаючи на основну добре відому епідеміологічну проблему за останній період, травматизм є однією з основних причин смерті у всіх країнах Європейського регіону ВООЗ, незалежно від економічного статусу. Як ми всі можемо зрозуміти, смертельні травми – це лише незначна частина всіх травм, які в основному складаються з нелетальних, але іноді надзвичайно важких травм. Є деякі фактори ризику та захисні фактори травми, які роблять передбачуваними та запобіжними багато аспектів травми. Починаючи з цього моменту, було розроблено кілька прогностичних шкал, але вони не є універсальними через поліморфні особливості пацієнтів, які отримували лікування в різних медичних системах. Це є причиною того, що існуючі шкали слід постійно переоцінювати та коригувати. У цій статті дані біохімії, дані йонограми та гемолейкограми, стать, вік та супутні захворювання були розглянуті як провісники та проаналізовані без анатомічного компонента травми, що продемонструвало здатність прогнозувати в попередніх дослідженнях. Ці змінні не були вибрані випадковим чином. По-перше, ці показники відображають стан різних систем органів. По-друге, ця інформація є доступною для кожного пацієнта з важкою травмою, який потрапляє до реанімації. На основі отриманих результатів будуть запропоновані потенційні моделі з урахуванням біологічної статі та віку. Мета та завдання: Тестувати рутинні клінічні/параклінічні параметри, як провісники виживання важкої травми, щоб позначити потенційно «ефективні» змінні для заповнення загальних балів травми. Методи: Аналітичне когортне клінічне дослідження (ретро проспективне) було розроблене для аналізу даних 2651 пацієнта з важкою травмою, послідовно госпіталізованих до травматологічного центру з Республіки Молдова у період з січня 2013 року по листопад 2018 року. база даних без персональних даних. Були розглянуті спеціальні критерії включення та виключення. Ефективні біомаркери/фактори ризику були виявлені та вивчені із використанням статистичної обробки даних з метою розробки альтернативних прогнозних моделей результатів лікування (виживання / смерті). Результати: Майже всі параметри, включені в дослідження, показали прогностичні здібності при одновимірному аналізі. Використовуючи клініко-параклінічні дані, включаючи супутні захворювання, була розроблена багатоваріантна модель прогнозування важкої травми. Висновок: Біохімічні параметри, показники йонограми та гемолейкограми, що відображають реакцію при травматичному ушкодженні, є потенційним джерелом для прогнозування відповіді на лікування коваріатами результатів лікування у важких випадках травматизму. Більше того, разом із супутніми захворюваннями при багатовимірному аналізі ці рутинні параметри показали прогнозуючий потенціал.
Посилання
Injuries and violence: the facts. The magnitude and causes of injuries [online]. World Health Organisation, 2020. [02.12.2020] https://www.who.int/violence_injury_prevention/key_facts/VIP_key_facts.pdf?ua=1
Leading Causes of Death and Injury [online]. Centers for Disease, Control and Prevention 2019. [02.12.2020] https://www.cdc.gov/injury/wisqars/LeadingCauses.html
Arnaut, O. Croitoru, D., Grabovschi, I., Sandru, S. Trauma scoring systems. Moldovan Medical Journal. – 2020. – vol. 63, nr.1. – Р. 64-74. ISSN 2537-6381.
Arnaut, O., Baltaga, R., Rojnoveanu, G., Shandru, S. Is a2-macroglobulin a new biomarker for ARDS occurrence in polytrauma patients? Abstracts for the 19th European Congress of Trauma and Emergency Surgery. – 2018. – Р. 321. https://doi.org/10.1007/s00068-018-0934-7.
The Cathepsin D as a Potential Biomarker for Survival Rate in Polytrauma. Pilot Research. / O. Arnaut [et al.] // 4th International Conference on Nanotechnologies and Biomedical Engineering. IFMBE Proceedings. – 2019. – Vol 77. – P.213. https://doi.org/10.1007/978-3-030-31866-6_124. ISBN 978-3-030-31865-9.
Combining the new injury severity score with an anatomical polytrauma injury variable predicts mortality better than the new injury severity score and the injury severity score: a retrospective cohort study. / Ting Hway Wong [et al.] // Scandinavian journal of trauma, resuscitation and emergency medicine. – 2016. – Vol. 24. doi:10.1186/s13049-016-0215-6
Arnaut, O., Rojnoveanu, Gh., Şandru, S. Validarea new injury severity score în traumatismele severe în cadrul sistemului medical autohton. Arta Medica. – 2019. – Vol. 72, nr. 3. ISSN 1810-1852.
Epidemiological comparison between the Navarra Major Trauma Registry and the German Trauma Registry (TR-DGU®). / B. Ali Ali [et al.] // Scandinavian Journal of Trauma, Resuscitation and Emergency Medicine Scand. – 2017. – Vol. 25, nr 1. – P. 1–12. ISSN 1757-7241.
Update of the trauma risk adjustment model of the TraumaRegister DGUTM: The Revised Injury Severity Classification, version II. / R. Lefering [et al.] //Critical Care.- 2014. – Vol. 18, nr. 5. – P. 1–12. ISSN 1364-8535.
