СУЧАСНИЙ ПІДХІД ДО РАННЬОЇ ДІАГНОСТИКИ ТРОМБОГЕМОРАГІЧНИХ ПОРУШЕНЬ У ПАЦІЄНТОК З ПІДВИЩЕНИМ ІНДЕКСОМ МАСИ ТІЛА В ПЕРІОПЕРАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ ЛАПАРОСКОПІЧНОЇ МІОМЕКТОМІЇ

Автор(и)

  • О.О. Тарабрін
  • Т.О. Максимець

DOI:

https://doi.org/10.31379/2411.2616.17.1.7

Ключові слова:

міома матки, індекс маси тіла, тромбогеморагічні порушення, лапароскопія, тромбопрофілактика, низькочастотна п’єзоелектрична гемовіскозиметрія

Анотація

Міома матки – одне з найпоширеніших захворювань в гінекологічний практиці та складає, за даними різних авторів, від 32 до 70%. В 80% випадків міома спостерігається у жінок репродуктивного віку. 80 – 90% жінок з міомою матки лікуються оперативно. Одним із основних методів хірургічного лікування міоми матки у жінок репродуктивного віку є лапароскопічна міомектомія Зміни в системі гемостазу при міомі матки, нерідко є причиною тромбогеморагічних ускладнень на періопераційному етапі лікування. Традиційні скринінгові тести не завжди дають відповідь на основні запитання, які необхідно ставити при оцінці стану системи гемостазу в періопераційному періоді лапароскопічної міомектомії – швидкість та інтенсивність агрегації тромбоцитів, оцінка щільності згустку, коагуляційний потенціал, інтенсивність лізису згустку. Використання скринінгових тестів в ургентних ситуаціях не доцільне внаслідок тривалого часу дослідження. Крім того, відхилення результатів від референтних величин не прогнозують інтра- та післяопераційні тромбогеморагічні ускладнення (Craig J., Aguiar-Ibanez R., Bhattacharya S. et al., 2012; Doran C.M., Woolley T., Midwinter M.J., 2010). На основі цих тестів неможливо здійснити максимально коректний підбір дози та дискретності препаратів для профілактики та лікування тромбогеморагічних ускладнень (Тютрін І.І.). Мета дослідження. Рання діагностика тромбогеморагічних порушень, призначення адекватної схеми їх комплексної корекції, яка проводиться з метою покращення результатів хірургічного лікування у даної групи пацієнтів, використовуючи глобальну систему оцінки гемостазу – низькочастотну п’єзоелектричну гемовіскозіметрію. Матеріали та методи. Досліджені результати хірургічного лікування 60 хворих міомою матки, які перенесли лапароскопічну міомектомію в медичному центрі «Мати та дитина» ТОВ «НЕОМЕД 200» в м. Києві в 2019-2020 роках. Пацієнтки були розподілені на 3 групи в залежності від величини ІМТ та вибору методу тромбопрофілактики. До 1 групи (16 пацієнтки) увійшли хворі з ІМТ< 30 кг/м2, яким медикаментозна тромбопрофілактика не проводилась. До 2 групи (18 пацієнток) увійшли хворі з ІМТ> 30 кг/м2, яким з метою тромбопрофілактики використовували Еноксипарин. До 3 групи (26 пацієнток) увійшли хворі з ІМТ> 30 кг/м2, яким з метою тромбопрофілактики використовували Еноксипарин та Пентоксифілін. Стан системи гемостазу до операції, а також на 1 та 5 добу після оперативного втручання контролювався стандартними біохімічними тестами, а також інструментальним методом оцінки функціонального стану компонентів системи гемостазу та фібринолізу – низькочастотним вібраційним п’єзоелектричним гемовіскозіметром (НВПГ) «Меднорд». Результати. Після оцінки стандартних біохімічних тестів оцінки гемостазу до та пысля оперативного втручання в усіх групах пацієнтів наявних та суттєвих патологічних змін не виявлено. При оцінці функціонального стану компонентів системи гемостазу та фібринолізу за допомогою НВПГ ,, Меднорд” перед оперативним втручанням в 1 групі пацієнтів не відмічалось достовірних відмінностей в межах нормальних показників. За даними НПТЕГ були виявлені статистично достовірні (р < 0.05) відхилення від референтних величин показників гемостазіограми в бік структурної та хронометричної гіперкоагуляції в 2 та 3 групах пацієнтів. На першу добу після оперативного втручання в усіх групах пацієнтів спостерігались зміни в ланках системи гемостазу, однак вони мали різноспрямований характер. В 2 та 3 групі відмічається достовірне збільшення (в порівнянні з доопераційними показниками) таких хронометричних показників, як Т1, Т3, Т5; зниження структурного показника МА(максимальна амплітуда), а також достовірне зниження КТА(константа тромбінової активності), ІКД(інтенсивність коагуляційного драйву), що підтверджує ефективність антитромботичної терапії. Однак в 2 групі спостерігається підвищена активність судинно-тромбоцитарної ланки гемостазу, в порівнянні з 1 та 3 групою. На етапі утворення ПЗФ (поперечно зшитого фібрину) значних відмінностей на гемостазіограмі між 2 та 3 групою не виявлено. На 5 добу після оперативного втручання в усіх групах відмічався нормокоагуляційний тренд гемостатичного потенціалу. Оцінюючи фібринолітичну активність крові в усіх групах пацієнтів, слід відмітити, що через добу після оперативного втручання, на фоні антитромботичної терапії літична активність крові нормалізується. За період дослідження в першій групі пацієнтів тромбогеморагічних ускладнень не спостерігалось. В 2 групі виник 1 епізод тромбозу глибоких вен (ТГВ) нижніх кінцівок на 10-й день після оперативного втручання. В 3 групі спостерігалась масивна кровотеча в перші 24 години після оперативного втручання. Висновки. Використання традиційних скринінгових тестів діагностики системи гемостазу недостатньо для адекватної оцінки та ранньої діагностики тромбогеморагічних порушень у пацієнток з підвищеним ІМТ в періопераційному періоді лапароскопічної міомектомії. Низькочастотна п’єзоелектрична гемовіскозиметрія дозволяє швидко та достовірно оцінити кінетику тромбоутворення. За допомогою низькочастотної п’єзоелектричної гемовіскозиметрії виявлена наявна тромбонебезпека на періопераційному етапі лапароскопічної міомектомії у пацієнток з підвищеним індексом маси тіла на самих ранніх етапах гемокоагуляційних порушень, про що свідчать достовірно значущі (р < 0.05) зміни основних показників методу. Низькочастотна п’єзоелектрична гемовіскозиметрія дозволяє здійснити максимально коректний підбір дози та дискретності препаратів для профілактики та лікування тромбогеморагічних ускладнень у даної групи пацієнтів, тим самим суттєво знизити ризик їх виникнення.

Посилання

Порівняння інструментальних методів дослідження гемостазу. / О.А. Тарабрін [та ін.] // Клінічна анестезіологія та інтенсивна терапія. – 2018. – №1 (11). – С. 23-28.

Низькочастотна п’єзотромбоеластографія цільної крові (алгоритми діагностики та корекції гемостазіологічних розладів). / В.В.Удут та ін. // Навч. посібник. – 2018. – С. 9-58.

О.М. Клигуненко, Д.А. Кріштафор. Тромбопрофилактика при ожирении: обзор современных рекомендаций. Український медичний часопис. – 2019. – № 3(2). – С. 8-11. DOI 10.32471/umj.1680-3051.131.157638

Особенности профилактики интраоперационных тромбоэмболических осложнений у пациентов с морбидным ожирением. / М.А. Буриков [та ін.] // Клиническая практика. – 2018. – Т.9. – №3. – С. 44-47.

Е.А. Винокурова. Влияние оперативного лечения на гемокоагуляцию у больных раком и миомой тела матки. Российский вестник акушера-гинеколога. – 2008. – Т 8, №1. – С. 8-12.

Thromboembolic events in bariatric surgery: a large multiinstitutional referral center experience. / M.H. Jamal [et al.] // Surg. Endosc. – Vol. 29. – P. 376–380.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-09-23

Як цитувати

Тарабрін, О., & Максимець, Т. (2022). СУЧАСНИЙ ПІДХІД ДО РАННЬОЇ ДІАГНОСТИКИ ТРОМБОГЕМОРАГІЧНИХ ПОРУШЕНЬ У ПАЦІЄНТОК З ПІДВИЩЕНИМ ІНДЕКСОМ МАСИ ТІЛА В ПЕРІОПЕРАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ ЛАПАРОСКОПІЧНОЇ МІОМЕКТОМІЇ. Клінічна анестезіологія та інтенсивна терапія, (1), 53–61. https://doi.org/10.31379/2411.2616.17.1.7

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають