КОРОТКИЙ ОГЛЯД ІНСТРУМЕНТІВ ДЛЯ ПЕРЕДОПЕРАЦІЙНОГО СКРИНІНГУ ПОРУШЕНЬ КОГНІТИВНИХ ФУНКЦІЙ В РОБОТІ АНЕСТЕЗІОЛОГА
DOI:
https://doi.org/10.31379/2411.2616.13.1.13Ключові слова:
когнітивна дисфункція; передопераційна оцінка; літні пацієнти; RCS; Mini-Cog; MoCAАнотація
Резюме. Передопераційна когнітивна дисфункція пов’язана з розвитком піс- ляопераційного делірію, частого і важкого ускладнення об’ємних операцій у літніх пацієнтів. Скринінг когнітивних порушень повинен стати звичайною практикою в передопераційному огляді літніх пацієнтів. Однак, реалізація даного скринінгу не завжди здійсненна, частіше за все через присутність суворих обмежень у часі у передопераційному періоді та обмеженості в ресурсах. Метою цієї оглядової статті є надання читачеві інформації про існуючі інструменти скринінгу когнітивної функції, які можуть легко увійти в план передопераційного огляду літніх пацієнтів перед великими хірургічними втручаннями. Метою даного огляду було виявлення інструментів когнітивного скринінгу, які могли б легко інтегруватися в оцінку літніх пацієнтів перед масивною операцією. Нашою командою було проведено пошук даних про інструменти оцінки когнітивної функції в базі досліджень PubMed за період 7 років. У результаті було знайдено 7 інструментів, середній час тестування за допомогою яких склав 4 хвилини. Серед інструментів чутливість до когнітивних порушень варіювалася від 79% до 99%, а специфічність варіювалася від 70% до 98%. З 7 ідентифікованих інструментів всього два (Mini-Cog і RCS) були протестовані у періопераційному середовищі. Висновки. Включення оцінки когнітивного скринінгу в передопераційну оцінку стану літніх пацієнтів в Україні необхідно на законодавчому рівні, тому що не вимагає багато часу та істотних економічних витрат; найкращими варіантами таких інструментів є Mini-Cog, RCS і порівняно новий MoCA (який, проте, вимагає значних витрат часу). Необхідні додаткові дослідження для оцінки ефективності інструментів когнітивного скринінгу в періопераційних умовах.
Посилання
American Psychiatric Association. Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders. 4th ed. American Psychiatric Association; Washington, DC: 2000.
Wong CL, Holroyd-Leduc J, Simel DL, Straus SE. Does This Patient Have Delirium? Value of Bedside Instruments. JAMA. 2010; 304(7):779–786. [PubMed: 20716741]
Leung JM, Sands LP, Mullen EA, Wang Y, Vaurio L. Are preoperative depressive symptoms associated with postoperative delirium in geriatric surgical patients? J Gerontol. 2005; 60A(12):1563–1568.
Robinson TN, Baeburn CD, Tran ZV, Angles EM, Brenner LA, Moss M. Postoperative delirium in the elderly: Risk factors and outcomes. Ann Surg. 2009; 249(1):173–178. [PubMed: 19106695]
Marcantonio ER, Flacker JM, Wright RJ, Resnick NM. Reducing delirium after hip fracture: a randomized trial. J Am Geriatr Soc. 2001; 49(5):516–522. [PubMed:11380742]
Vaurio LE, Sands LP, Wang Y, Mullen EA, Leung JM. Postoperative delirium: the importance of pain and pain management. Anesth Analg. 2006; 102(4):1267–1273. [PubMed:16551935]
Inouye SK. Delirium in older persons. N Engl J Med. 2006; 354(11):1157–1165. [PubMed:16540616]
Marcantonio ER, Flacker JM, Michaels M, Resnick NM. Delirium is independently associated with poor functional recover after hip fracture. J Am Geriatr Soc. 2000; 48(6):618–624. [PubMed:10855596]
Kiely DK, Marcantonio ER, Inouye SK, Shaffer ML, Bergmann MA, Yang FM, Fearing MA, Jones RN. Persistent delirium predicts greater mortality. J Am Geriatr Soc. 2009; 57(1):55–61. [PubMed:19170790]
Morrison RS, Magaziner J, Gilbert M, Koval KJ, McLaughlin MA, Orosz G, Strauss E, Siu AL. Relationship between pain and opioid analgesics on the development of delirium following hip fracture. J Gerontol. 2003; 58(1):76–81.
Kalisvaart KJ, Vreeswijk R, de Jonghe JFM, van der Ploeg T, van Gool WA, Eikelenboom P. Risk factors and prediction of postoperative delirium in elderly hip-surgery patients: Implementation and validation of a medical risk factor model. JAGS. 2006; 54:817–822.
Brouquet A, Cudennec T, Benoist S, Moulias S, Beauchet A, Penna C, Teillet L, Nordlinger B. Impaired mobility, ASA status, and administration of tramadol are risk factors for postoperative delirium in patients aged 75 years or more after major abdominal surgery. Ann Surg. 2010; 251(4): 759–765. [PubMed: 20224380]
Marcantonio ER, Goldman L, Mangione CM, Ludwig LE, Muraca B, Haslauer CM, Donaldson MC, Whittemore AD, Sugarbaker DJ, Poss R. A clinical prediction rule for delirium after elective noncardiac surgery. JAMA. 1994; 271(2):134–139. [PubMed: 8264068]
Litaker D, Locala J, Franco K, Bronson DL, Tannous Z. Preoperative risk factors for postoperative delirium. General Hospital Psychiatry. 2001; 23:84–89. [PubMed:11313076]
Galanakis P, Bickel H, Gradinger R, Von Gumppengert S, Forstl H. Acute confusion state in the elderly following hip surgery: Incidence risk factors and complications. Int J Geriatr Psychiatry. 2001; 16(4):349–355. [PubMed: 11333420]
Dai YT, Lou MF, Yip PK, Huang GS. Risk factors and incidence of postoperative delirium in elderly Chinese patients. Gerontology. 2000; 46(1):28–35. [PubMed:11111226]
Schneider F, Bohner H, Habel U, Salloum JG, Stierstorfer A, Hummel TC, Miller C, Friedrichs R, Muller EE, Sandmann W. Risk factors for postoperative delirium in vascular surgery. Gen Hosp Psychiatry. 2002; 24(1):28–34. [PubMed: 11814531]
Fisher BW, Flowerdew G. A simple model for predicting postoperative delirium in older patients undergoing elective orthopedic surgery. J Am Geriatr Soc. 1995; 43(2):175–178. [PubMed:7836644]
Sasajima Y, Sasjima T, Uchida H, Kawai S, Haga M, Akasaka N, Kusakabe M, Inaba M, Goh K, Yamamoto H. Postoperative delirium in patients with chronic lower limb ischaemia: What are the specific markers? Eur J Vasc Endovasc Surg. 2000; 20:132–137. [PubMed: 10942684]
Schuurmans MJ, Duursma SA, Shortridge-Baggett LM, Clevers GJ, Pel-Littel R. Elderly patients with a hip fracture: the risk for delirium. App Nurs Res. 2003; 16(2):75–84.
Bohner H, Hummel TC, Habel U, Miller C, Reinbott S, Yang Q, Gabriel A, Friedrichs R, Muller EE, Ohmann C, Sandmann W, Schneider F. Predicting delirium after vascular surgery: a model based on pre- and intraoperative data. Ann Surg. 2003; 238(1):149–156. [PubMed: 12832977]
Duppils GS, Wikblad K. Acute confusional states in patients undergoing hip surgery: a prospective observation study. Gerontology. 2000; 46(1):36–43. [PubMed:11111227]
Kazmierski J, Kowman M, Banach M, Pawelczyk T, Okonski P, Iwaszkiewicz A, Zaslonka J, Sobow T, Kloszewska I. Preoperative predictors of delirium after cardiac surgery: a preliminary study. Gen Hosp Psychiatry. 2006; 28(6):536–538. [PubMed:17088170]
Kazmierski J, Kowman M, Banach M, Pawelczyk T, Okonski P, Iwaszkiewicz A, Zaslonka J, Sobow T, Kloszewska I. Incidence and predictors of delirium after cardiac surgery: results from The IPDACS Study. J Psychosom Res. 2010; 69(2):179–185. [PubMed:20624517]
Freter SH, Dunbar MJ, MacLeod H, Morrison M, MacKnight C, Rockwood K. Predicting postoperative delirium in elective orthopaedic patients: the Delirium Elderly At-Risk (DEAR) instrument. Age and Ageing. 2005; 34:169–171. [PubMed: 15713861]
Dasgupta M, Dumbrell AC. Preoperative risk assessment for delirium after noncardiac surgery: A systematic review. JAGS. 2006; 54:1578–1589.
Larsen KA, Kelly SE, Stern TA, Bode RH Jr, Price LL, Hunter DJ, Gulczynski D, Bierbaum BE, Sweeney GA, Hoikala KA, Cotter JJ, Potter AW. Administration of olanzapine to prevent postoperative delirium in elderly joint-replacement patients: a randomized, controlled trial. Psychosomatics. 2010; 51(5):409–418. [PubMed: 20833940]
Kaneko T, Jianhi C, Ishikura T, Kobayashi M, Naka T, Kaibara N. Prophylactic consecutive administration of haloperidol can reduce the occurrence of postoperative delirium in gastrointestinal surgery. Yonaga Acta Medica. 1999; 42:179–184.
Kalisvaart KJ, de Jonghe JFM, Bogaards MJ, Vreeswijk R, Egberts TC, Burger BJ, Eikelenboom P, van Gool WA. Haloperidol prophylaxis for elderly hip-surgery patients at risk for delirium: a randomized placebo-controlled study. J Am Geriatr Soc. 2005; 53:1658–1666. [PubMed:16181163]
Schrader SL, Wellik KE, Demaerschalk BM, Caselli RJ, Woodruff BK, Wingerchuk DM. Adjunctive haloperidol prophylaxis reduces postoperative delirium severity and duration in at-risk elderly patients. Neurologist. 2008; 14:134–137. [PubMed: 18332845]
Prakanrattana U, Prapaitrakool S. Efficacy of risperidone for prevention of postoperative delirium in cardiac surgery. Anaesth Intensvie Care. 2007; 35:714–719.
Wang W, Li HL, Wang DX, Zhu X, Li SL, Yao GQ, Chen KS, Gu XE, Zhu SN. Haloperidol prophylaxis decreases delirium incidence in elderly patients after noncardiac surgery: A randomized controlled trial. Crit Care Med. 2012; 40(3):731–739. [PubMed: 22067628]
Sieber FE, Zakriya KJ, Gottschalk A, Blute MR, Lee HB, Rosenberg PB, Mears SC. Sedation depth during spinal anesthesia and the development of postoperative delirium in elderly patients undergoing hip fracture repair. May Clin Proc. 2010; 85(1):18–26.
Folstein MF, Folstein SE, McHugh PR. “Mini-Mental State”: a practical method for grading the cognitive state of patients for the clinician. J Psychiatr Res. 1975; 12:189–198. [PubMed:1202204]
Holsinger T, Deveau J, Boustani M, Williams JW. Does this patient have dementia? JAMA. 2007;297(21):2391–2404. [PubMed: 17551132]
Petersen RC, Stevens JC, Ganguli M, Tangalos EG, Cummings JL, DeKosky ST. Practice parameter: early detection of dementia: mild cognitive impairment (an evidence-based review): report of the Quality Standards Subcommittee of the American Academy of Neurology. Neurology. 2001; 56:1133–1142. [PubMed:11342677]
Hess TM. Memory and aging in context. Psychol Bull. 2005; 131:383–406. [PubMed: 15869334]
Grady CL, Craik FI. Changes in memory processing with age. Curr Opin Neurobiol. 2000; 10:224– 231. [PubMed: 10753795]
Terrando N, Brzezinski M, Degos V, Eriksson LI, Kramer JH, Leung JM, Miller BL, Seeley WW,Vacas S, Weiner MW, Yaffe K, Young WL, Xie Z, Maze M. Perioperative cognitive decline in the aging population. Mayo Clin Proc. 2011; 86:885–893. [PubMed: 21878601]
Tsai TL, Sands LP, Leung JL. An update on postoperative cognitive dysfunction. Adv Anesth. 2010; 28:269–284. [PubMed: 21151735]
Callahan CM, Unverzagt FW, Hiu SL, Perkins AJ, Hendrie HC. Six-Item Screener to identify cognitive impairment among potential subjects for clinical research. Medical Care. 2002; 40(9):771–781. [PubMed: 12218768]
Chen CY, Leung KK, Chen CY. A quick dementia screening tool for primary care physicians. Arch Gerentol Geriatr. 2011; 53(1):100–103. Epub 2010 Jul 16.
Brooke P, Bullock R. Validation of a 6 item cognitive impairment test with a view to primary care usage. Int J Geriat Psychiatry. 1999; 14:936–940.
Fong TG, Jones RN, Rudolph JL, Yang FM, Tommet D, Habtemariam D, Marcantonio ER, Langa KM, Inouye SK. Development and validation of a brief cognitive assessment tool. Arch Intern Med. 2011; 171(5):432–437. Epub 2010 Nov 8. [PubMed: 21059967]
Kilada S, Gamaldo A, Grant EA, Moghekar A, Morris JC, O’Brien RJ. Brief screening tests for the diagnosis of dementia: Comparison with the Mini-Mental State Exam. Alzheimer Dis Assoc Disord. 2005; 9(1):8–16. [PubMed: 15764865]
Borson S, Scanlan J, Brush M, Vitaliano P, Dokmak A. The Mini-Cog: A cognitive ‘vital signs’ measure for dementia screening in multi-lingual elderly. Int J Geriatr Psychiatry. 2000; 15:1021–1027. [PubMed: 11113982]
Robinson TN, Eiseman B, Wallace JI, Church SD, McFann KK, Pfister SM, Sharp TJ, Moss M. Redefining geriatric preoperative assessment using frailty, disability, and co-morbidity. Ann Surg. 2009; 250(3):449–453. [PubMed: 19730176]
Crosby G, Culley DJ, Hyman BT. Preoperative cognitive assessment of the elderly surgical patient: A call for action. Anesthesiology. 2011; 114(6):1265–1268. [PubMed: 21490501]
Koc Okudur S, Dokuzlar O, Usarel C, Soysal P, Isik AT. Validity and Reliability of Rapid Cognitive Screening Test for Turkish Older Adults. J Nutr Health Aging. 2019;23(1):68-72. doi: 10.1007/s12603-018-1107-4.
